А він взяв «в облогу» кабінет керівника електромережі?

Прецедент незвичайний, бо навряд чи приємно депутатам виступати в ролі вихователів і наставляти на путь істинний своїх колег.

Однак днями на розгляд комісії з питань регламенту депутатської діяльності та етики Вінницької обласної ради було винесене питання про поведінку одного з колег-депутатів від фракції Партії регіонів Юрія Яремчука.

Приводом для розмови стало звернення до голови Вінницької обласної ради Сергія Татусяка директора СО «Вінницькі міські електричні мережі» Віталія Ковальчука. Він поскаржився: «Шановний Сергію Пилиповичу! Звертаюся до Вас з проханням врегулювати ситуацію, яка трапилася на підприємстві 20 травня 2011 року, та притягнути до відповідальності винних осіб, які входять до депутатського корпусу обласної ради.

«4» своїй команді поставив Джига

Минулої середи губернатор Вінниччини зібрав у себе під дахом сто журналістів зі всіх районів, аби відзвітувати за свій перший рік у виконавчій владі.

І на озвучення всього обласного позитиву Микола Джига замість запланованих 15 хвилин витратив цілу годину... Уникнути жорстких, несвяткових запитань від преси голові не вдалось. Бо якщо все так добре на Вінниччині, то чому до влади, міліції та судів все більше претензій у простих громадян – годувальників державної машини?

– По Nemiroff йдуть суди, бо миру досягти між власниками на сьогодні неможливо, — прокоментував вже 50-мільйонні втрати бюджету від простою горілчаного заводу в Немирові Микола Джига. – Але мені відомо, що податкова адміністрація видала відповідні документи директору від Кіпіша на сплату податків, і цими днями вони мали запрацювати. Втім, у цих хлопців не виявилось статуту і суд заборонив районному реєстратору видавати їм на руки будь-які документи... Завод стоїть, люди у вимушеній відпустці, бюджет втрачає мільйони, а наш відомий бренд, на жаль, може втратити позиції зі збуту по всьому світу.

Двоє чоловіків квітневої ночі вийшли на став у Іллінецькому районі й розмотали спінінги за кілька метрів від берега. Раптом невідомий почав лаятись на їхню адресу. Наказав негайно пливти до берега. Далі пролунали постріли…

За версією правоохоронців, як тільки один із рибалок стрибнув у воду, заряд шроту наздогнав його і влучив у ноги. Другому рибалці пощастило – постріл просвистів над головою, щойно він пірнув. Чоловіки, рятуючись, вибрались на берег, де стояв озброєний чоловік. Вже на березі один рибалка отримав удар по голові. Далі були погрози. У незнайомому потерпілі упізнали директора провідного лісомисливського господарства...

З однієї ноги потерпілого медики згодом витягнули 15 дробинок, з іншої десять. Обидва рибалки не злісні браконьєри: працюють, мають родини, дітей. У лікарні та міліціонерам чоловіки чомусь не повідомили, що в них стріляли, а сказали, що один із них «поранився, коли випадково кинув набої у вогнище». Чому вони так сказали: чи під тиском посадових осіб, чи зі страху помсти від директора – нині встановлюють правоохоронці. Іллінецьким районом ходять розмови, що подібний випадок далеко не поодинокий, просто раніше обходилось без крові та стрілянини. А налякані до смерті люди мовчать мов риба...

яка перебуває у будинку дитини як сирота

У вересні минулого року наша газета писала про загибель 25-річної біженки з Сомалі. Жінка приїхала у Вінницю до своїх родичів вже вагітною.

У цей час її чоловік був на заробітках у Москві. В одному з вінницьких пологових будинків Фархія Хаджі Алі народила дівчинку. Невдовзі вона звернулась по допомогу до лікарні — у неї виявили гостре запалення жовчного міхура та каміння у жовчній протоці. Фархія лягла на операцію. Але наступного дня сталось непередбачуване — жінка раптово померла, у неї відірвався тромб. На той час її доньці Мунтес було усього два місяці.

Яка доля чекає на темношкіру дівчинку, яка вже більше півроку перебуває у Будинку дитини? Адже після смерті матері вона отримала статус дитини-сироти і всиновити її вже претендувала не одна вінницька родина. Водночас своє право бути з донькою, яка одразу після народження стала громадянкою України, наразі відстоює рідний батько...

В Ямполі в неділю, 12 червня, відбувся мітинг протесту.

Під час його відкриття грав справжній духовий оркестр Гімн України. Під Державний гімн, виструнчившись, вимушена була стати і красиво одягнута, як на парад, міліція, з постаменту ласкаво дивився на дрібну базарну буржуазію оновлений (після акту посягання на його честь і гідність) Ленін, тут же був і могильник цієї буржуазії – пролетаріат, були представники громадської організації «Спілка підприємців Бершадського району 2004» на чолі з її головою Д.Г. Процеповим, відомим правоборцем Леонідом Рибаком та іншими небайдужими до долі Ямполя і області бершадцями.

Поряд з ними стояла делегація солідарних з мітингувальниками Ямполя з Могилева-Подільського - голова міської організації вільних профспілок Олександр Царенко, відома у Могилеві активістка – заступник голови міської організації партії «Наша Україна» Ольга Саєнко, в числі інших почесних гостей мітингу була секретар Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу України Ірина Касьян. Не видно було лише комуністів, керівників міста, району, депутатів, в тому числі й минулого скликання, які приймали рішення про відкриття комунального ринку, не було і екс-мера, котра підписувала відповідні документи про цей базар. Навіть опозиційних лідерів фракцій ніхто не бачив. Навіть тих, що полум’яно б’ють себе в груди на виборах і запевняють, що вони за народну комунальну власність у вогонь і воду...

У День журналіста — 6 червня – у Вінниці побував головний спонсор реконструкції площі перед Вінницьким універмагом відомий вінницький бізнесмен Володимир Продивус, який нині керує найбільшою в Україні компанією із будівництва мостів «Мостобуд».

І поки перехожі на Соборній обдивлялись його авто «Rolls-Royce Phantom» із номером АА7777, Володимир Степанович перед робочою зустріччю із головою облради відповів на кілька запитань «33-го каналу».

Кому потрібні вже не студенти та ще не пенсіонери?

СТУДЕНТСЬКА ПАНІКА

Отримання диплома, випуск… Доросле життя і перше доросле запитання: де знайти роботу?! Фірми виставляють основну вимогу – досвід роботи. Проходить місяць пошуку, інший, і вже ось-ось почнеться паніка.

Перший заступник директора обласного Центру зайнятості Світлана Аляб’єва пояснює:

- Для того, щоб стимулювати роботодавців брати на роботу нових, ще недосвідчених, але перспективних людей, створена спеціальна програма. Підприємець може оформити випускника через ЦЗ на умовах дотації. При цьому служба зобов’язується рік виплачувати заробітну плату новому співробітнику. За останні 12 місяців таким чином в області працевлаштовано 98 випускників ПТУ і вишів за рахунок асигнування державного бюджету та 179 - за рахунок фонду ЦЗ.

Чи порушать кримінальну справу проти бершадських лікарів?

Один з рідкісних випадків, коли лікарів підозрюють у недбалому виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта, стався на Бершадщині.

Тут у районній лікарні після уколу медсестри помер 36-річний Василь Зарічанський. Рідні померлого впевнені, що у смерті чоловіка винні лікарі.

– Мій чоловік був як дуб сильний. Ніколи нічим не хворів. Того дня йому раптово стало недобре, скаржився на біль у серці, — згадує дружина померлого Людмила Зарічанська. — Ми одразу повезли його в «районку». Як тільки приїхали на «швидку», почали благати медбратів, які курили на вулиці, щоб рятували людину. Але ті навіть з місця не зійшли. Тільки коли наробили крику, до нас збіглися медики. Вони запевняли, що з Василем все нормально, що вранці піде додому.

Після короткої діагностики хворого все ж таки госпіталізували у терапевтичне відділення.

«Я пенсіонерка, а раніше працювала викладачем Чернятинського аграрного коледжу ВДАУ. У мене є присадибна ділянка 25 соток. У 2008 році провадило у нас приватизацію землі ТОВ «Подільський центр землі» з Вінниці. Землеміри обміряли ділянку, зробили відповідні записи, взяли гроші — 600 грн. Пообіцяли до Нового року видати нам держакти на землю.

Час йшов, а актів все не було. У минулому 2010 році ми поскаржились у район і область, у село приїхали представники міліції, зібрали усіх, хто підписував договір з цією фірмою. Оформили купу паперів, забрали наші договори і квитанції, а нам видали лише ксерокопії. І сказали чекати держактів.

Знову пройшов рік, а ми все чекаємо. У селі багато людей, які довірились цій фірмі, заплатили по 800-1000 грн. в залежності від того, скільки у кого землі. Прошу, поясніть нам, як далі бути?»