Країні як ніколи потрібна правда. Як і обіцяла, розпочинаю свої роздуми і судження із сесійної зали. Перша сесія обласної ради і вибори голови.

Події обіцяють бути інтригуючими. Залу наповнюють депутати. Відчуваю себе в ролі рентгенолога. Адже до цього всі ці люди крутились на моїх журналістських очах.

Одразу деякі особистості мені навіюють думки про салон мадам Помпадур… У повітрі не просто пахне політповіями. Їх зустрічаєш на кожному кроці. Миттєво нараховую, як мінімум, більше десятка мандатників, які змінили по п’ять-десять партій. Так і хочеться прийти і запитати: шановний (а), ви тепер від кого?.. Помаранчево-голубі-пурпурні… Які ви тепер?

Завдяки листам та дзвінкам до газети читачів знаю, як кожен здобував перемогу – хто і у кого купував місця у розкручених партбрендах, приблизно за скільки, хто потім «градусами» брав мажоритарні голоси алкоголіків по селах, «продпайками» – нужденних та бабусь або ж заводив блатхати–«штаби» із “общаками”, щоб потім «формувати» електорат. У політтехнологів є досить популярна книга «Мертві душі». Про винаходи маніпуляцій виборцем. Читаєш і усвідомлюєш: майже всі вони по-тихому застосовувались на Вінниччині. Недаремно ж за 150-200 тис. у.о. наймались бригади «запудрювачів ваших мізків»! Спрацювало!

Є й і ті, хто дійсно своїм «Я» та авторитетом взяли результат… Респект, як кажуть, таким і повага.

Але як ці дві несумісні категорії співіснуватимуть тут? Так би мовити, на Олімпі… Чи в царстві Воланда? Хто кого потягне і куди?

Опозиція символічно займає перший лівий ряд. «Батьківщина» в особі Юлії Тимошенко під час виборчих перегонів не тільки обіцяла врятувати країну від «регіоналів» на Вінниччині, але й спеціально клятву розробила, і її урочисто біля прапора давали кандидати у депутати цієї фракції.

Попереду два інших крила займають «регіонали». Вони ж переможці. І хоча 124000 чоловік, що проголосували за них від мільйона шістсот тисяч жителів Вінниччини, це менше 10 відсотків, але все визначала проста більшість, і 43 відсотки голосів розчарованих та 9 «проти всіх» канули в Лету.

«Єдність» та «Фронт змін» - на гальорці.

Після фракційних засідань очевидно: сьогодні все залежатиме від двох фракцій, затятих опонентів виборчих перегонів – Партії регіонів та «Батьківщини».

До цього вже шепочуться про запущений мільйон дев’ятсот тисяч – кошторис для підкупу голосів від фірми зятя одного з потенційних претендентів, солодкі «по п’ять тисяч» на брата від покровителя іншого. Всіх цікавить фатальний дзвінок до Заболотного Тимошенко, яка наголосила, що дала команду своїй фракції голосувати на його підтримку. І це зрозуміло, бо ж ще не так давно Григорій Михайлович їздив навіть у інші міста агітувати за неї…. Та події змінюються блискавично. «Розвідка доносить», що з фракцією вдало попрацювали опоненти, і тоді від Тимошенко дають іншу команду: всій фракції «бютівців» не голосувати за кандидатуру «регіоналів». Вона це саме повідомляє особистим дзвінком і Заболотному. Пропонується те ж зробити і «Єдності», щоб переможці з сателітами самі, якщо обрали свого голову, тоді вже за нього відповідали перед вінничанами… А якщо будуть перебіжчики з фракцій - то цей їхній «стриптиз» одразу стане очевидним і сесії, і народу Вінниччини. Схоже, на це ж налаштований і «Фронт змін».

Але це всього лише «амуніція» перед боєм. А він розпочинається якось незрозуміло.

Юрій Медведєв – голова обласного осередку «Батьківщини» в президії чомусь раптом свої повноваження голови зборів передає «регіоналці» Тетяні Антонець.

Олександр Домбровський звертає на це увагу публічно. Але той підтверджує, що, мовляв, це «по його добрій волі».

А що далі твориться «по добрій волі» з фракцією «сердечних» - схоже на знаєте який фільм... Бо вже невдовзі, під час прориву «регіоналами» простою більшістю запропонованих 2-3 голосів «за голову», стає зрозуміло, що тимошенківці - разом із «регіоналами»!..

Це вже потім всі телеканали обговорюватимуть сенсацію: на Вінниччині «бютівці» лягли під «регіоналів»!

А вперше цю фразу вигукне «народний кум» Микола Янченко. Це станеться, коли обличчя «Батьківщини» Вінниччини №5 у списку Л. Галушко… вийде до трибуни з заявою короткого, але зрозумілого змісту – ми підтримуємо кандидатуру «регіоналів» і я особисто закликав всіх голосувати за людину праці… Бо і я людина праці… Чесно кажучи, такий поворот, може, навіть шокував і самого Татусяка… Мене б шокував, бо ж ще вчора ця людина разом із своїми побратимами обіцяла, що вона і її сила – єдині, хто врятує цю країну від «регіоналів». Що вони ніколи в світі навіть за один стіл із ними не сядуть…

У перший же вечір всі центральні телеканали транслюватимуть пояснення вже центрального керівництва ВО «Батьківщина», що ці люди – депутати «запроданці, навіть не тушки, а тушканчики і Павлики Морозови…» Цікаво лише, чому їх раніше на Вінниччині ніхто не розгледів – це ж не рядові члени, це ж, так би мовити, серце «сердечних». Казатимуть про шалений тиск. У цьому випадку не зовсім віриться, бо, як відомо, вже після першого голосування в «регіоналів» і без них набиралось достатньо голосів… Це було схоже на відробляння.

Але їм вже було все одно… Як і багато кому іншому, хто не світився, а затіяв цей спектакль, бо режисер усього цього проглядався!

В. Козак пробує заперечити заяву свого колеги-депутата… Але голос всієї фракції чомусь пропав… До вільних мікрофонів так і не підійшли ні Медведєв, щоб оголосити позицію всієї фракції, ні уповноважений заявити про це…

Цікаво, що про «розклад» таких польотів вже до цього знала «Єдність» - третя за числом фракція у облраді. Тому і прийняла кардинальне рішення – не голосувати взагалі. З тієї причини і не висуває свою кандидатуру Г. Заболотний. Патріарх вінницької влади від своїх людей вже мав повний «розклад» - хто, куди і за скільки чи за яку обіцяну посаду…

При такому перебігу подій перебіжчикам і самому керівництву фракції «сердечних» прикрити свою тиху коаліцію із «регіоналами» не вдається – хоча й головування таємне – вирахувати їхні голоси неважко: з 132 депутатів голосувало 104. 20 не голосувало з «Єдності». Два «тушканчики» і тут завелось. Вісім, а, може, й того менше – з 32 «бютівців» таки послухались волі Юлії Тимошенко і приєднались до неголосуючих. Отож, КАНДИДАТ ВІД Партії регіонів Сергій Татусяк, єдиний серед висунутих кандидатів, набирає 96 голосів «За»…

У кулуарах називають і смакують цифри, якою «дорогою ціною» давались ці голоси – хто і що змусило так різко «прозріти» від опозиційності до конструктивізму таких заклятих політичних ворогів? Про це ще довго втаємничено мовчатимуть стіни цієї жовтої споруди, а фантазія журналістів малюватиме цифри у 20000… і навіть 100000… для особливо «дорогих» … посади замів і начальників управлінь… ось який він, шлях до еліти!

Як не хочеться в це вірити! І чомусь уже не вони, а ти ховаєш очі від активних учасників цих ігрищ… Конструктивізм! Я почула цю фразу в кінці сесії від учасників цього шоу! Ось як тепер це називається!

У черговий раз стає «обідно за державу», за її народ, який по простоті душевній вибрав не титанів нації,.. а ось цю когорту, що в перший же день роботи перетворюється навіть не на політкуртизанок, а клоунів із брендовими прапорцями.

- Та їм поклястись – раз плюнути, у них що, совість є?

Скільки я цих фраз чула від виборців… А так хотілось, щоб помилялась.

- У них же на лобі все написано, – колись навчали нас уму-розуму батьки…

Народе, невже тобі до сих пір так і непосильно зрозуміти, ЩО Ж ТАМ НАПИСАНО?

Все дійство затягується. А в залі стоїть дух зради…

Мабуть, Бог розпорядився так, щоб ще вчорашнього голову облради Григорія Заболотного, уже як рядового депутата, посадили на останні стільці. Я споглядаю, як попереду впевнено, щоб побачили «боси», махають своїми мандатами вчорашні його висуванці, його «діти», його «кадри»... Це красномовно бачить і він…

Вони вже не з ним – вони проти нього. Мовчки і тупо йдуть на прорив… Ніхто й не подумає утриматись заради поваги до учителя і наставника. І не тому, що принципи, тому що лише пристосуванці, перебіжчики і запроданці в цій кон’юнктурній владній машині можуть мати довге і сите життя… Кого поламали, хто сам зігнувся у дугу... Господи, чи бачать себе збоку і чи хочуть бачити? Думки подібного плану летять... А у відповідь – пихата і зарозуміла тиша… Обрані! Майже помазані! Добре, що хоч доторканні!

Отож і бігають від партії до партії, інстинкт самозбереження вбиває особисті принципи, мораль, душу, робить маленьким шнурком великої владної машини…

- Григорію Михайловичу, і скільки сьогодні тут проти вас грає ваших вихованців? - запитую.

- 35 як мінімум! - каже він коротко і красномовно!!!

Найстрашніше, що, здається, в цій залі принципи зради і продажності – правило тону. Бувалі не те що не проймаються, а все сприймають спокійно – «граючи» … У мене ж, чесно кажучи, йде обертом голова… Не тому, що «кисейная барышня», а тому, що від цих тихих і підлих воєн народних обранців стає бридко. Тому що знаю: будь-яка сільська глибинка дасть моральну фору цим великим і геніальним, бо знає один закон – як ПО-ЛЮДСЬКИ!!! Пригадую останній роман відомого актора Л.Філатова «Сукины дети». Він про інтриги «соратників і однодумців». Боже, скільки тут прототипів!

Як рятівну соломинку, я шукала в залі щирі і непідкупні очі ваших обранців. Боже, як мені хотілось, щоб їх було побільше! І нехай від різних партій, конкуруючих і ні. Тільки б побільше!!! Тих, з якими маю, за вашим вибором, боротись за долю Вінниччини, України.

Хто з них не опуститься до мискоборства–продажності за посади, комісії, привілеї, протекції? Що ще?.. За багато що можна продатись… А принциповість, непідкупність, моральність – лише одна, і саме вони - основа Людини, від якої за кілометр чути порядністю…

Своїми роздумами я не хочу нікого «казнити». Я хочу, щоб всі ми, колишні і теперішні, старожили і новачки, поглянули на себе ще раз через призму своєї совісті. Бо ж суд її, як відомо, найвищий. Колеги-парламентарі, давайте щось змінювати. До речі, і у першу чергу, це може зробити новообраний голова. Сергію Пилиповичу, скажіть, вам потрібні у команді ті, з ким за мідний грош можна робити «що хош»? Вони ж за цим сценарієм так вчинять невдовзі і з вами, якщо повіє інший вітер. Бо тут, схоже, так було не раз… Невже так буде завжди?! Тепер ви можете все… Чи майже все. Кроки голови – як на долоні.

Сподіваюсь на розуміння. Як і на те, що на наступній сесії згадають, що Гімн України все-таки варто проспівати і на завершення сесії…. А, може, комусь його просто соромно було співати? Бо ж тіло й душу покласти за свободу та показати, що ми, браття, козацького роду – це зовсім не «ґешефти» крутити…

Без претензій на істину

Ваша Тетяна РЕДЬКО, депутат облради, заслужений журналіст України @

ІЗ ЗВЕРНЕННЯ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО ДО ВИБОРЦІВ

Ваш голос, відданий за Партію регіонів... та інші партії Віктора Януковича, означатиме вашу особисту згоду на дії влади: на подальше зростання цін на газ і тарифів, на збільшення пенсійного віку, на гіперінфляцію, на руйнування нашої української ідентичності, мови та історії, нашого суверенітету... Якщо ви поставите ... галочку «за» провладні партії — вважайте, що ви поставили свій підпис і свою печатку під їхньою руйнівною політикою...

«Батьківщина», №6 22 жовтня 2010 року, друкується зі скороченням

Коментарі: