 Країні як ніколи потрібна правда. Як і обіцяла, розпочинаю свої роздуми і судження із сесійної зали. Перша сесія обласної ради і вибори голови.
Події обіцяють бути інтригуючими. Залу наповнюють депутати. Відчуваю себе в ролі рентгенолога. Адже до цього всі ці люди крутились на моїх журналістських очах.
Одразу деякі особистості мені навіюють думки про салон мадам Помпадур… У повітрі не просто пахне політповіями. Їх зустрічаєш на кожному кроці. Миттєво нараховую, як мінімум, більше десятка мандатників, які змінили по п’ять-десять партій. Так і хочеться прийти і запитати: шановний (а), ви тепер від кого?.. Помаранчево-голубі-пурпурні… Які ви тепер?
Завдяки листам та дзвінкам до газети читачів знаю, як кожен здобував перемогу – хто і у кого купував місця у розкручених партбрендах, приблизно за скільки, хто потім «градусами» брав мажоритарні голоси алкоголіків по селах, «продпайками» – нужденних та бабусь або ж заводив блатхати–«штаби» із “общаками”, щоб потім «формувати» електорат. У політтехнологів є досить популярна книга «Мертві душі». Про винаходи маніпуляцій виборцем. Читаєш і усвідомлюєш: майже всі вони по-тихому застосовувались на Вінниччині. Недаремно ж за 150-200 тис. у.о. наймались бригади «запудрювачів ваших мізків»! Спрацювало!
 Через ревізію біографії Пушкіна вінницький письменник Василь Клапій може стати другим Бузиною?
...На дуелі Пушкін був 38 разів. У карти програвав ще більше. Кохав - 130 разів! А справжне потаємне кохання Олександра Сергійовича жило на Вінниччині.
Хочу зазначити, що про перебування Пушкіна в Тульчині свого часу писалося багато, навіть проводились дослідження, та зараз, на жаль, пристрасті вщухли, можливо, саме це змусило мене написати про генія у наших краях та розмістити деякі речі на сторінках книги, про котрі раніше ніхто не згадував та не наважувався писати... На Тульчинщині Пушкін гостював у Тульчині, проте був у Ладижині, Печері та Кирнасівці.
Голова обладміністрації Вінниччини, що пропагує здоровий і тверезий спосіб життя, виконав обіцянку і офіційно заборонив своїм підлеглим п’янки на службі.
І це антифуршетне ноу-хау вінницького генерал-губернатора вже прогриміло на всю Україну, бо чарку під шкварку прямо на робочому місці полюбляють не лише наші місцеві чиновники.
Квартирне питання одразу двох високопосадовців – обласної ДПА і МВС – вирішив виконком Вінницької ради 28 жовтня, коли проголосував «за» надання незаселених квартир начальникам податкової та міліції у престижному мікрорайоні Поділля.
Зокрема, керівнику обласної ДПА Олексадру Вітруку на клопотання профспілкового комітету податкової адміністрації на трьох осіб видано ордер на трикімнатну квартиру №158 з видом на бульвар Свободи і вулицю Зодчих. До речі, окрім Олександра Васильовича, тут будуть жити його донька та онук... Житлова площа службової квартири головного податківця — 56,3, а загальна — 99,2 квадратних метри.
Згідно з цим же рішенням, генерал Валерій Нонік на 6 членів своєї родини отримав 4-кімнатну квартиру №33 загальною площею 129,3 квадратних метри по вулиці Зодчих.
Цими вихідними Вінниця приймала Кубок України з ушу, присвячений пам’яті наших відомих спортсменів-правоохоронців Сергія Сергєєва і Леоніда Матяша.
Офіцери спецпідрозділу УМВС області «Беркут» Сергій Сергєєв та Леонід Матяш загинули у 1998 році під час виконання службових обов’язків.
- Я був першим командиром загиблих хлопців. Сергій Сергєєв починав з дзюдо, займався айкідо, був одним з кращих бійців України з цього виду спорту. Леонід Матяш займався карате, виступав за збірну УМВС Вінниччини з рукопашного бою, займався ушу. Гарні хлопці, жаль їх, - повідомив почесний президент обласної федерації ушу, колишній командир спецназу «Беркут» Руслан Борденюк. А нинішній президент федерації ушу Сергій Кривулько, однокласник і давній товариш Сергєєва, додав:
Жителі села Гордіївки, будинки яких почали руйнуватися від несамовитого руху багатотонних вантажівок, на знак протесту перегородили дорогу...
В суботу, 13 листопада, близько 20 жителів вулиці Леніна села Гордіївки Тростянецького району з червоним прапорцем вийшли поперек центральної дороги і зупинили майже 30-тонну червону „Iveco». Вантажівка везла з Гайворонівського району 13 тонн щебеню на будівництво комплексу «Наша Ряба» під Ладижином. Жителі попередили водія, що проїхати через село вони йому не дадуть. Інші ж автівки, не такі важкі, селяни пропускали.
Потужний рух важковозів через село розпочався з цьогорічного вересня. Автомонстри з щебенем і бетонними конструкціями на великій швидкості женуть центральною дорогою і вдень, і вночі. Сільська дорога явно не пристосована до таких навантажень. Від цього руху в багатьох будинках і хатах, що розміщені вздовж дороги, по стінах пішли численні тріщини. Розмір тріщин подекуди сягає двох сантиметрів. Замазування цементом чи заповнення монтажною піною процесу руйнування не зупиняють. У хаті Любові Іванівни Махно, бідної жінки-інваліда, батько якої загинув на війні, через тріщини штукатурка падає зі стелі на голову. Жінка у розпачі, сама ледве ходить після недавньої важкої операції, бідкається, де брати гроші на ремонт оселі. Суттєві пошкодження будинків у родин Козачків, Траколюків, Кучерів, Марчуків.
У ході проведення операцій «Бюджет» та «Конверт» податківці Вінниці викрили конвертаційний центр з обігом близько 110 млн. грн.
Арештованими банківськими рахунками, обшуками в офісах та кримінальною справою завершилася для посадовців вінницької фірми діяльність із незаконної конвертації коштів. Формально директор та двоє бухгалтерів фірми займалися купівлею-продажем сільськогосподарської продукції. Насправді ж торгівля була лише ширмою для прикриття злочинного переведення коштів у тіньовий обіг.
Ключова роль вінничан полягала у забезпеченні умов для ухилення від сплати податків підприємствам Києва. З цією метою фірма імітувала проведення фінансово-господарських операцій із торгівлі сільгосппродукцією, а для надання їм легального вигляду використовувала документи та реквізити ряду столичних фірм – усі як одна фіктивних. Виручка від фінансових операцій надходила на рахунки фірми, звідки знімалася готівкою. Обіг конвертаційного центру склав близько 110 мільйонів гривень.
Лікарі та чиновники, до яких зверталася жінка, вважають, що таким методом вона хоче отримати нове житло.
Мамою Оксана Білик стала вже втретє. У неї є старші діти — 16-річна донька та 11-річний син. 11 вересня з'явилася на світ дівчинка-красуня Іванка. Двомісячним дитятком захоплюються усі, хто його бачить — миле, дуже гарненьке і спокійне. Тільки загрубіле серце може не поспівчувати існуванню цієї дитини. З народження дівчинка живе з мамою в лікарняній палаті, усі необхідні дитячі речі їй зносять добрі люди.
- Дитина народилася вагою 4400 грамів та 57 см на зріст. До пологів Оксана Білик неодноразово лежала у нас на збереженні. Останній місяць також ми за нею доглядали, — каже завідувач гінекологічним відділенням Іллінецької ЦРЛ Жанна Маслянчук. — І дитина, і мама здорові, їх вже давно виписали, але Оксана каже, що їм немає куди йти. А викинути маму з дитиною на вулицю якось не по-людськи. Виділили їм окрему палату, медичний персонал відділення купає дитину, пеленає. Інші пацієнтки сидять з немовлям, коли мама гуляє. І взагалі, Оксана хоч вже втретє мама, але за новонародженою дитиною зовсім не дивиться — грудним молоком не годує, суміші також лінується зробити. Вночі дитина дуже кричала, а вона до неї не вставала, бо в неї голова боліла... Довго так продовжуватися не може. У нас бракує ліжок, кожен день — нові пацієнти, а класти нікуди.
Шановна редакціє! Я, пенсіонерка, у минулому медик. Не змогла промовчати, прочитавши статтю «Хто винен у надзвичайній ситуації з немовлям з Могилева-Подільського?» Відповідь однозначна – лікарі.
Висловлю своє бачення. Пологи – природний процес, якщо все йде по плану – лікар тільки спостерігає, десь трошки допомагає, десь підкаже, як дихати, як тужитись – і дитина з’являється на світ Божий. Але іноді й природа дає збої, ось тоді і потрібен лікар — відповідальний, розумний.
Будучи студенткою, я на все життя запам’ятала фразу викладачів акушерів-гінекологів: «Над роженицей не должно дважды всходить солнце. Первородка должна родить за сутки». Невже ви, завідуюча пологовим відділенням, не знали цього? До вас звернулась вагітна жінка, яка вчасно стала на облік, нормально носила дитину, повідомила про те, що у неї відійшли води. Розумію вас: ви після добового чергування, втомлена, потрібно відпочити. Але чому після відпочинку ви не пішли в пологовий будинок? О 22.30 вам дзвонить Аліна вдруге за 12 годин «безводного» періоду. Ви ж замість того, щоб не йти, а бігти у лікарню, спокійно відповіли: «Не хвилюйся, народиш сама». Якби ви прийшли і правильно (професійно) діяли – цього б не сталося. Ви так гарно описуєте ускладнення — одне, друге, але не пояснюєте причину, чому це сталось. Це вина лікарів, їхня бездіяльність. Мене ще цікавить черговий акушер-гінеколог. Чому він не допоміг жінці?
|
 Восени 2008 року співробітники Вінницького облуправління Служби безпеки викрили протизаконну діяльність 27-річного вінничанина, який, перебуваючи на заробітках за кордоном, налагодив канал передачі особливо небезпечних наркотичних засобів в Україну.
Молодий чоловік, який не мав жодних конфліктів із законом, близько шести місяців цілком легально працював у Італії на будівництві. І там у різних містах Апеннінського півострова почав купувати у «невідомих осіб» важкі наркотики — кокаїн та героїн. Купуючи кожного разу невеличкі партії, він пересилав їх автобусом на батьківщину. Перевізники і не здогадувались, що у посилках з одягом та подарунками від родичів заробітчан можуть бути небезпечні речі.
 Поступово одужують травмовані деревом у Немирові школярі та вчителька.
Два тижні тому під час пориву вітру на території санаторію «Авангард» на дітей та молоду вчительку впав старий ясен.
Троє менше потерпілих від падіння дерева дітей — хлопчик та дівчинка – вже виписані додому, вдома лікується і 21-річна вчителька. Найбільш потерпілі 11-річні четвертокласники Немирівської другої школи Богдан Герасимов та Андрій Дейнега – у обласній дитячій лікарні. Від ліжок дітей не відходять згорьовані батьки.
- З потерпілих хлопців найважче себе почуває той, у якого був розрив селезінки та переломи плеча, а також гематоми. Хлопчик нині у стані середньої важкості, — констатувала заступник головного лікаря обласної дитячої лікарні Оксана Моравська. — Стан другої дитини ближче до задовільного, і хлопчик нині перебуває у відділенні нейрохірургії.
Жахливе видовище побачили ветерани Великої Вітчизняної війни з міста Бар, коли зранку 7 листопада прийшли віддати шану річниці соціалістичної революції та полеглим під час війни землякам на меморіал пам’яті у центрі міста.
Стелу пам’ятника Невідомому солдату «прикрашали» з обох боків два графічні написи чорною емалевою фарбою – нецензурні російські слова латинськими літерами…
Співробітники Барського райвідділу УМВС та представники громадськості затримали «художників» у неділю після обіду. Ними виявились двоє неповнолітніх хлопців, жителів цього міста. Зовні нормальні, звичайні підлітки. Обом по 17 років, вони зі звичайних родин і до цього ніколи не мали конфліктів із законом. Обидва — колишні студенти місцевих середніх навчальних закладів, вчились погано, тому і були невдовзі відраховані. Свій вчинок пояснюють так: напередодні, у ніч з 6 на 7 листопада, відпочивали у кафе. А вночі запримітили білосніжний величний пам’ятник і вирішили залишити на ньому «пам'ять» про себе у вигляді графіті. Тому під покровом ночі і написали фарбою з балончика слова. Хлопці запевнили, що це начебто їхні «прізвиська» англійською мовою. Мовляв, так хотіли «самовиразитись» і заявити усьому світові про себе. Працівники міліції вилучили у них балончик із фарбою. Найстрашніше те, що підлітки явно усвідомлювали свої дії. Згодом вони почали жалкувати за скоєним. Щоправда, якось нещиро… До речі, вони ж розфарбували й магазин у місті.
У вівторок з самого ранку всі базари області страйкували на знак протесту проти прийняття парламентом Податкового кодексу. А ще з ночі понеділка більше тисячі наших земляків-підприємців на чолі з Аллою Алексєнцевою добирались до Києва усіма правдами і неправдами, аби під Верховною Радою влитись у безкінечне море незадоволених грабіжницьким чотиритомником «азаровщини».
Щодо Вінниці, то в обласному центрі акція тисячі незадоволених підприємців стартувала від ДПА і Пенсійного фонду — адмінбудівлі «Книжка». А очолили колону протестувальників, що пройшла гучним маршем від площі Стуса до обладміністрації, 4 чорних ангели у траурних балахонах із портретами Азарова, Тігіпка та Бродського... Що вимагав від уряду та народних депутатів трудовий люд Вінниччини — у цей день можна було прочитати не лише на плакатах, а й обличчях. Бо головне звернення до центральної влади, що перед виборами обіцяла «податкові канікули», звучало так: «Згиньте, наші воріженьки, як роса на сонці — дайте жити й працювати у своїй сторонці!»
А вже під вікнами кабінету Миколи Джиги на східцях обласної ради і держадміністрації під стукіт пустих каструль про владу, податки і суцільне «намахалово» працюючих підприємлива Вінниччина криком кричала так:
О 5-й ранку 15 листопада перелякані пасажири поїзда «Запоріжжя-Львів» прокинулись від страшного гуркоту.
Здавалось, вибухали вікна, дзвеніли скалки розбитого скла... На перегоні «Вінниця-Жмеринка» за 20 хв. до прибуття пасажирського поїзда на станцію Жмеринка невідомі особи закидали вагони камінням. В результаті хуліганського нападу в 4-х вагонах були розбиті кілька міцних вікон. На щастя, ніхто не постраждав, але страху люди натерпілись.
Корпорація «Макдональдс Юкрейн» оцінює збитки, завдані закладу двома неповнолітніми вінничанами минулого місяця, майже на 14 тисяч гривень. Поки триває слідство, хлопці на свободі.
Кілька тижнів тому, 15 жовтня, двоє невідомих кинули димову шашку в приміщення ресторану «Макдональдс», що по вулиці Соборній у Вінниці. Як з’ясувалось, один з молодиків жбурнув у вікно закладу камінець. Цим самим він привернув до себе увагу присутніх. У цей час інший кинув під барну стійку закладу невідомий предмет, з якого пішов дим, та втік з місця пригоди в невідомому напрямку. На обличчі зловмисника була медична марлева пов’язка.
Правоохоронні органи з’ясували, що хуліганами виявились двоє друзів віком 16 та 17 років. Обидва підлітки виховуються в порядних родинах. Один з хлопців навчається в професійному училищі, інший – у одному з вінницьких коледжів. Зі слів затриманих підлітків, у такий спосіб вони намагались продемонструвати свій протест проти «швидкої їжі», яка, на їхню думку, шкодить здоров’ю людей. Димову шашку хлопці замовили через мережу Інтернет. За висновками експертів, це піротехнічний виріб військового призначення, який використовується для створення димового ефекту. У вільному продажу його немає.
Одинадцятого листопада Ямпільський районний суд під головуванням судді М.М.Дзерина за участю прокурора Б.М. Нагірняка, представника цивільного позивача О.П. Тка-чук, потерпілої Н.В. Цуркан виніс вирок М.О.Саволюку, Могилів-Подільському міському голові (людині, яка, згідно з цим документом, «характеризується позитивно, раніше судимою не була», має вищу освіту), у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та призначив йому покарання «у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади міського голови строком на один рік».
Цікаво й те, що М.О.Саволюк тривалий час очолював відділ боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Обраний він був на посаду міського голови в час, коли в місті коїлися найбільші злочини. Щоб хоч якось вгамувати криміналітет, виборці і голосували тоді за правоохоронця Саволюка.
Він же в своїй передвиборчій програмі записав, що добиватиметься повернення в комунальну власність, на його думку, незаконно приватизованого на підставних осіб попереднім керівництвом міста міського ринку. Запекла боротьба за цей об’єкт між очолюваним М.Саволюком міським самоврядуванням і власниками ринку тривала буквально з першого дня перебування його в раді. В цій битві були задіяні правоохоронні органи мало не всієї країни. Було чимало судових засідань. Однак суди приймали суперечливі рішення, правоохоронні органи діяли теж неоднозначно.
«Хто наведе порядок у перевезенні пасажирів по Барському шосе?»
До редакції газети «33-й канал» надійшло звернення від читачів з проханням надрукувати відкритий лист до державних адміністрацій Вінницького району та Вінницької області, щоб привернути увагу до проблеми багатьох пасажирів.
«Щодня сотні садівників, а це пенсіонери, люди похилого віку, користуються маршрутом «Вінниця-Медмістечко», щоб дібратись до своїх земельних ділянок (дач) об’єднання садових товариств «Барський масив», який знаходиться на 3-му кілометрі Барського шосе, і займає 90 га площі і 1300 садових ділянок. Цей масив існує вже 32 роки, і зупинка «Садова», яка побудована для садівників і обладнана згідно з вимогами і правилами, існує теж 32 роки. Всі приміські автобуси зупинялись і брали людей.
На цьому маршруті до «Садової» на 3,5 км і 3 хвилини їзди водії брали з людей 1,25 грн. Це було надто дорого, але люди терпіли. З 28.08.2010 р. після підвищення тарифів у облдержадміністрації з 0,183 грн. до 0,233 грн. за 1 км проїзду (на 20,7%) водії стали брати з людей до «Садової» 1,75 грн., а до «Медмістечка» — 2,00 грн., і вивісили у салоні лист, буцімто такі ціни згідно з розпорядженням ОДА за №302 від 27.07.2010 р. (цей лист надається). Апетит розгорівся, і приватний перевізник разом зі своїми водіями вирішили під шумок підвищення тарифів ще більше обікрасти і залізти в кишеню пенсіонерів. Люди були обурені, збирали підписи і планували ходу в ОДА, щоб захистити себе.
|
№47,
Хай спочиває з богом! людина прекрасна була! дуже шкод...
